Монтаж вибухозахищених електропроводок
Тема 1.10. Монтаж електрообладнання у вибухонебезпечних зонах
Техніка безпеки при монтажі електрообладнання підйомних машин.
Особливості монтажу кранових установок (робота на висоті при наявності великих мас металу і пов’язані з цим незручності її виконання) вимагають дотримання відповідних мір безпеки:
— Всі місця, де можливе падіння людей, повинні бути огороджені.
— Вхід на кран допускається тільки по спеціально улаштованим для цього сходам з перилами.
— Інструменти, матеріали і обладнання піднімати на кран слід лише за допомогою прядив’яної шворки.
— Зону під краном, що монтується огороджують і вивішують плакат: «Прохід заборонено! Зверху працюють».
— Робота з електроінструментом без подвійної ізоляції допускається лише в гумових рукавицях і калошах, при цьому інструмент повинен бути заземленим.
— Електроенергію до електроінструменту підводять по шланговому проводу зі справною ізоляцією.
— В місцях, де можна впасти, працювати необхідно в монтажному поясі.
— Електрозварювальні кабелі повинні мати надійну ізоляцію, а зварювальник повинен працювати в гумових калошах або чоботах.
— Забороняється використання змонтованих тролеїв в якості тимчасової проводки електроенергії при виконанні робіт.
— Категорично забороняється пересуватися по підкрановим путям.
У вибухонебезпечних приміщеннях електротехнічні трубопроводи в полах, що бетону- ються, заглиблюються не менше ніж на 20 мм від поверхні полу. Довжина відкрито прокладених трубопроводів повинна бути максимально скорочена.
Для запобігання накопичення вибухонебезпечного пилу на трубах і конструкціях в приміщеннях класів В-ІІ і В-ІІа труби прокладають в один шар з просвітами між ними, а також між трубами і стінами не менше ніж 20 мм; конструкції для кріплення труб використовують з малими горизонтальними поверхнями.
Електротехнічні трубопроводи розташовують нижче технологічних трубопроводів, якими транспортуються горючі пари і гази, які мають питому вагу менше ніж 0,8 по відношенню до питомої ваги повітря, і вище технологічних трубопроводів, якими транспортуються гази з питомою вагою більше 0,8 по відношенню до питомої ваги повітря. При прокладанні по естакадам установок класу В-Іг електротехнічні трубопро- води прокладають на тій стороні естакади, яка не занята технологічними трубопроводами.
В сирих приміщеннях трубопроводи прокладають з уклоном в сторону з’єднувальних і протяжних коробок, а в особо сирих приміщеннях і зовні — в сторону спеціальних водозбірних трубок. В сухих і вологих приміщеннях уклон робиться в сторону коробок тільки там, де може створюватися конденсат.
Окремі труби, що виходять з вибухонебезпечних приміщень замуровують в місцях проходу скрізь стіни, поли і міжповерхові перекриття цементним розчином або іншими негорючими матеріалами по всій товщині стіни або перекриття таким чином, щоб гази, пари або пил через щілини і зазори не проникали в сусіднє приміщення. У Випадку проходу через стіну декількох труб використовують стальні патрубки, яки приварюють до металевих рам, з навернутими на один кінець кожного патрубка коробками з розділюваль- ним ущільнювачем. Труби між собою, з фітингами, коробками, ящиками, а також з ввідною арматурою машин, кожухами апаратів, світильниками та іншими з’єднують на різьбі з підмоткою(рис. 1.10.1). При з’єднанні труб муфтами встановлюють контргайки, а різьбу зафарбовують щоб уникнути відкручування при вібраціях і струсах.
Місця приєднання трубопроводів до машин, апаратів і світильників повинні дозволяти заміну машин, апаратів і інших пристроїв без демонтажу трубної прокладки. При необхідності ці приєднання виконуються на згонах з контргайками.
Для обмеження і відокремлення об’єму ввідних пристроїв вибухозахищених апаратів, електричних машин, світильників, а також для попередження переходу вибухонебезпечної суміші з одного приміщення в друге або назовні, на трубопроводах у вибухонебезпечних приміщеннях встановлюють розділювальні ущільнювальні коробки КПП або КПЛ, які заповнюються ущільнювальними замазками і мастиками. Такі ущільнення встановлюють:
— в місцях переходу трубопроводів з вибухонебезпечних приміщень вищих класів вибухонебезпечні приміщення нижчих класів (наприклад, з приміщення класу B-I в приміщення класу В-Ia);
— в місцях переходу трубопроводів з одних вибухонебезпечних приміщень в інші, якщо вони вміщують вибухонебезпечні суміші інших категорій або груп;
— в місцях переходу з вибухонебезпечних приміщень у невибухонебезпечні або назовні;
— в приміщеннях класів B-I, В-Іа, В-ІІ і В-ІІа при вводі труб у ввідні пристрої
електричних машин, апаратів, коробок з наборними затискачами, якщо ввідні пристрої або патрубки їх не ущільнені.
Розділювальні ущільнення встановлюють в приміщеннях вищої категорії в безпосередньому наближенні від місця виходу труби зі стіни.
При вводі проводив в стальних трубах в світильники, які мають гумові ущільнювальні прокладки, розділювальні ущільнення у вигляді спеціальних фітингів не встановлюють. В цьому випадку кожен провідник пропускають через окремий отвір в ущільнювальній прокладці. В якості ущільнювача використовують УС-65. Труби з умовним проходом більше 50 мм з кабелями можна ущільнювати набивкою в трубу кабельного джуту або азбестового шнура на глибину 100 – 120 мм з подальшим заповненням ущільнювальним складом УС-65.
У вибухонебезпечних приміщеннях категорій B-I і В-Ia прокладають проводи тільки з мідними жилами, в інших вибухонебезпечних приміщеннях і установках — проводи з алюмінієвими жилами.
З’єднання і окінцевання проводив і кабелів виконують опресуванням, зварюванням і пайкою.
У вибухонебезпечних установках і в приміщеннях з хімічно активним середовищем використовують силові кабелі марок ВБВ і АВБВ відповідно з мідними і алюмінієвими жилами, з полівінілхлоридною ізоляцією, в полівінілхлоридній оболонці для відкритого прокладання в електричних мережах при номінальній робочій напрузі до 660 В змінного струму і до 1000 В постійного.
Кабелі прокладають відкрито по металевим кабельним, конструкціям, лоткам, в коробах, по штукатурці, бетону, цеглі, металевим та іншим будівельним основам з кріпленням скобами або клицями, при цьому поверхні не повинні мати гострих кромок.
Основні траси кабелів розташовують на висоті не менше 2 м від рівня полу або площадки обслуговування. Лотки краще розташовувати на висоті 2,5 – 4 м. В електротехнічних приміщеннях висота розташування лотків не нормується. Траси вибирають такими, щоб уникнути потрапляння хімічно активних продуктів з технологічних трубопроводів на лотки і кабелі.
Рис.1.10.1. Виконання нероз’ємних (а) і роз’ємних (б) з’єднань стальних трубопро- водів, а також приєднання їх до електрооб- ладнання з використанням стандартного згону (в), натискної муфти (г) і сальникових втулок (д):
1 – коротка різьба. 2 – муфта: 3 – довга різьба; 4 – контргайка: 5 – ввідний пристрій; 6 – стандартный
згін; 7 – трубопровід; 8 – натискна муфта; 9 – ущільнювальна різьбова сальникова гайка.
Источник
Як потрібно прокладати кабель у вибухонебезпечному приміщенні
Вимоги до кабелю
Вибухонебезпечний об’єкт вимагає використання певного виду кабельної продукції. Зона небезпеки може бути різного класу, але провідник повинен мати певну оболонку, а саме:
- паперова і гумова ізоляція;
- ПВХ і гумова ізоляція (використовується в водо-газопровідних трубопроводах);
- гумова і свинцева оболонка (також використовується в водо-газопровідних трубопроводах).
Класифікація вибухонебезпечних зон приведена в розділі 7.3 ПУЕ. Вибухонебезпечний об’єкт в незалежності від класу небезпеки, не дозволяє використання проводки з поліетиленовою ізоляцією.
Зона класу В1 і В1а небезпечна, тому кабельна лінія використовується з мідними жилами. Для прокладки мережі в зонах В16, В1г, В11 і В1а використовується кабель з алюмінієвими жилами і алюмінієвої ізоляцією. Категорично заборонено використання неізольованих проводів в таких зонах.
Класифікація небезпечних об’єктів:
Що стосується відповідних марок кабелю для прокладки у вибухонебезпечних приміщеннях, до них відносяться ВБбШв, КВБбШв, КПГН, ВБВ і АВБВ.
Способи прокладання кабельної лінії
Як прокласти кабель у вибухонебезпечних приміщеннях? Існує кілька варіантів прокладки і ці варіанти рекомендуються ПУЕ. Наприклад, в електричних мережах з напругою до 1 кВ, для заземлення або занулення використовують окрему жилу кабелю. При цьому броню (металеву оболонку) кабелю заземлюють з двох сторін (на початку і в кінці лінії), відповідно до глави 2.3. ПУЕ п. 2.3.71, 72, а також главі 1.7, наприклад п. 1.7.97, 98 і ряду інших з цих глав.
На вибухонебезпечних об’єктах, у яких зона небезпеки відноситься класу В1 і В1а, кабельна лінія прокладається в трубах, які, в свою чергу, розташовуються в стіні. Кінець труби обробляється і ущільнюється спеціальними трубними сальниками.
Монтаж електропроводки в тому місці, де вибухонебезпечний об’єкт переходить в звичайне приміщення, здійснюється наступним чином: трубні сальники встановлюються з того боку приміщення, де зона небезпеки вибуху володіє великим класом. Якщо ж прокладка здійснюється між приміщеннями, де вибухонебезпечний клас однаковий, то трубні сальники необхідно розміщувати в тій будівлі, де знаходяться суміші більш високої категорії. Якщо ж клас небезпеки В1, то розміщувати сальники слід з двох сторін проходу.
Важливо знати! Кабельна лінія, яку необхідно прокласти через перекриття, повинна виходити з напільного поверхні на 0, 15 метрів.
Для того щоб убезпечити кабель від різних пошкоджень механічного або хімічного впливу, його поміщають в металеві труби. У трубі кабельна лінія знаходиться під надійним захистом. За допомогою чавунних коробок, типу В (так звані, фітинги), які досить захищені від вибухів, відбувається з’єднання і відгалуження кабельних ліній. На фото нижче показаний зовнішній вигляд вибухозахищеної коробки:
Якщо прокладка здійснюється в приміщенні з підвищеною вологістю, то кабель прокладають з певним ухилом до протяжним, а також з’єднувальних коробок. Якщо зона, де необхідно прокласти кабель, володіє надмірною сирістю, то проводку прокладають з напрямком до водозбірної трубці. Якщо приміщення сухе, то такий спосіб прокладки не потрібен, однак якщо можливе виникнення конденсату, то слід зробити ухил в ту сторону, де мається на увазі його випадання.
Небезпечна зона має на увазі різний клас об’єкта, від якого залежить і метод, яким можна прокласти кабель. Якщо ланцюг искробезопасная, то прокладка може здійснюватися, як відрито, так і закрито. Якщо вибухонебезпечний об’єкт відноситься до класу В2, то прокладка здійснюється з використанням спеціальних лотків. Крім цього, слід пам’ятати, що якщо проводка броньовані, то необхідно використовувати конструкції, у яких горизонтальні поверхні вузькі. Також вони розміщуються на ребро і відстань до стіни має бути від 20 міліметрів.
Важливо знати! Всі ці заходи необхідні для того, щоб захистити приміщення від можливої появи вибухонебезпечного пилу, яку досить важко видалити.
Прокладати кабель у вибухонебезпечному середовищі слід з тим розрахунком, щоб проведення не ушкодилася. Крім цього, необхідно щоб самі кабельні лінії були герметичні і добре захищені від вибухів, адже провідники можуть бути джерелами загоряння горючих речовин. Зона, де знаходяться горючі речовини, вважається вибухонебезпечною і досить однієї іскри, щоб виникла пожежа. Саме тому слід суворо дотримуватися і дотримуватися існуючих правил і вимог з безпеки. Якщо всі вимоги дотримані і правила виконуються, то виникнення аварійної ситуації зводиться до мінімуму.
Ось ми і розглянули, як повинна здійснюватися прокладка кабелю у вибухонебезпечних приміщеннях. Для більш детального розгляду питання рекомендуємо вивчити такі нормативні документи, як ПУЕ (глава 7.3) і ГОСТ Р 51330.13-99 (МЕК 60079-14-96).
Буде корисно прочитати:
- Обробка кабелю вогнезахисною сумішшю
- Класифікація приміщень з електробезпеки
- Прокладка електропроводки в трубах
Источник
Електроустановки у вибухонебезпечних зонах
15.1.1 До експлуатації у вибухонебезпечних зонах, вимагається застосовувати вибухозахищене електрообладнання, яке виготовлене відповідно до вимог державних стандартів. Не дозволяється у вибухонебезпечних зонах експлуатувати електрообладнання загального призначення, а також таке, що не має маркування щодо вибухозахисту, якщо на нього не отримано письмового позитивного висновку спеціалізованої випробувальної організації.
Безпечність застосування технологічних установок, у які вмонтоване електрообладнання, визначає розробник технології.
15.1.2 Вибухозахищене обладнання повинне відповідати класові вибухонебезпечної зони, у якій воно встановлене, а також категорії та групі вибухонебезпечної суміші, за якими установка (об’єкт) класифікується як вибухонебезпечна.
15.1.3 Під час приймання в експлуатацію електроустановок у вибухонебезпечних зонах має бути представлена технічна документація в обсязі, передбаченому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів- ПТЕЕС,(розділ II, п.9) .
15.1.4 У разі проведення будь-якого виду робіт в електроустановках вибухонебезпечних зон мають виконуватися вимоги відповідних розділів цих Правил у тому числі організаційних і технічних заходів, які забезпечують безпеку працівників під час робіт.
15.1.5 Електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів і теплові розчіплювачі реле, магнітних пускачів, автоматичних вимикачів, пристрої захисного відключення мають перевірятися на спрацьовування під час уведення обладнання в експлуатацію і періодично — у терміни, установлені ПТЕЕC, а також у разі неправильної їх дії або відмови.
15.1.6 Плавкі вставки запобіжників перевіряються під час планових ремонтів на відповідність їх номінальним параметрам електрообладнання яке захищається.
Експлуатація плавких вставок з тріщинами, витіканням наповнювача та іншими дефектами забороняється.
Результати перевірки номінальних параметрів і відомості про заміну плавких вставок записуються в експлуатаційний паспорт обладнання, яке захищається.
15.1.7 В електроустановках напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю під час капітальних ремонтів і міжремонтних випробувань, але не менше 1 разу на 2 роки, слід вимірювати повний опір петлі фаза-нуль електроприймачів, що належать до даної електроустановки і приєднані до даної збірки, шафи тощо. У цьому разі з метою забезпечення автоматичного відключення аварійної ділянки повний опір петлі має бути таким, щоб під час замикання на корпус або на нульовий захисний провідник виникав струм КЗ, який перевищував би не менше ніж у чотири рази нормальний струм плавкої вставки найближчого запобіжника і не менше ніж у шість разів — струм розчіплювача автоматичного вимикача, що має зворотнозалежну від струму характеристику.
У разі захисту мереж автоматичними вимикачами, що мають тільки електромагнітний розчіплювач (відсічку) провідність указаних провідників має забезпечувати струм не нижче уставки струму миттєвого спрацьовування, помноженого на коефіцієнт, що враховує розкид (за заводськими даними) і на коефіцієнт запасу 1,1.
За відсутності заводських даних для автоматичних вимикачів з номінальним струмом до 100 А кратність струму КЗ відносно уставки належить приймати не менше ніж 1,4, а для автоматичних вимикачів з номінальним струмом понад 100 А — не менше 1,5.
У діючих електроустановках, де відсутня спеціальна третя або четверта жила кабелю або проводу, опір петлі фаза-нуль має вимірюватися не рідше одного разу на два роки.
Після випадків відмови в роботі засобів захисту електроустановок повинні виконуватись позапланові вимірювання.
15.1.8 В електроустановках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю в процесі експлуатації періодично, не рідше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою постійного контролю ізоляції і цілісності пробивного запобіжника. Стан пробивних запобіжників слід перевіряти також у разі підозри про їх спрацьовування.
У мережах постійного струму в процесі експлуатації періодично, але не рідше одного разу на місяць, слід перевіряти звукову сигналізацію пристрою контролю ізоляції мережі.
15.1.9 Огляд, перевірка і випробування заземлюючого пристрою проводиться в терміни, визначені галузевими правилами експлуатації.
Якщо під час вимірювання перехідного опору заземлювального пристрою буде одержане значення, що перевищує проектне, то слід провести ревізію заземлювального пристрою і вжити заходів щодо приведення його у відповідність до проекту.
15.1.10 У разі включення щойно встановленого або перенесеного електрообладнання необхідно вимірювати опір заземлювального пристрою, а в мережах до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю, крім того, — опір петлі фаза-нуль.
15.1.11. Включати в роботу вибухозахищене електрообладнання дозволяється тільки в порядку, викладеному в інструкціях заводів-виробників.
15.1.12. Усі електричні машини, апарати, а також інше електрообладнання й електропроводки у вибухонебезпечних зонах мають періодично, залежно від місцевих умов, але не рідше одного разу на три місяці, підлягати зовнішньому огляду.
Огляд повинна проводити особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, або призначена ним особа.
Результати огляду фіксуються в оперативному або спеціальному журналі.
Обсяги оглядів регламентуються галузевими правилами експлуатації.
15.1.13. Позачергові огляди електроустановки слід проводити після її автоматичного відключення засобами захисту. У цьому разі слід вжити заходів проти самочинного включення установки або включеання її сторонньою особою.
15.1.14. У вибухонебезпечних зонах не дозволяється:
— ремонтувати електрообладнання і мережі, що перебувають під напругою;
— експлуатувати електрообладнання в разі несправності захисних заземлень або контактних з’єднань, пошкодження ізоляційних деталей, блокувань кришок апаратів, у прокладках блокування включення з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки захисним газом під надмірним тиском» у разі відсутності кріпильних елементів, витікання мастила з оболонки та ін.;
— розкривати оболонку вибухозахищеного електрообладнання, струмовідні частини якого перебувають під напругою;
— включати електроустановку, що автоматично відключилася, без з’ясування і усунення причини її відключення;
— навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі вище регламентованих норм або допускати режими їх роботи, не передбачені нормативно-технічною документацією;
— змінювати встановлену інструкцією заводу-виробника комплектність іскробезпечних приладів (пристроїв), змінювати марку і збільшувати довжину проводів і кабелів, якщо ємність або індуктивність у разі цієї заміни будуть перевищувати максимально допустимі значення цих величин для даного іскробезпечного кола;
— залишати відчиненими двері приміщень і тамбурів, що відокремлюють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших зон (приміщень);
— замінювати у вибухозахищених світильниках електричні лампи, що перегоріли, іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники, фарбувати та наносити матове покриття на світлопропускні елементи (ковпаки);
— включати електроустановки без апаратів, що вимикають захищуване електричне коло, у разі ненормальних режимів;
— замінювати захист електрообладнання (теплові розчіплювачі магнітних пускачів і автоматів, запобіжники, електромагнітні розчіплювачі автоматичних вимикачів, пристрої захисного відключення) іншими видами захистів або захистами з іншими номінальними параметрами, на які дане електрообладнання не розраховане;
— залишати в роботі електрообладнання з висотою рівня масла і кварцового піску, нижчою від установленої;
— залишати в роботі електрообладнання з видом вибухозахисту «заповнення або продувка оболонки захисним газом під надмірним тиском» з тиском в точках контролю цього тиску, нижчим від зазначеного в інструкції з монтажу й експлуатації;
— експлуатувати кабелі із зовнішніми пошкодженнями оболонки і сталевих труб електропроводок.
15.1.15. Паспортні таблички на вибухозахищеному електрообладнанні повинні бути без пошкоджень і не зафарбовані. Необхідно періодично оновлювати пофарбування знаків вибухозахисту і попереджувальних написів.
Колір їх забарвлення має відрізнятися від кольору забарвлення електрообладнання.
15.1.16. Періодичність профілактичних випробувань вибухозахищеного електрообладнання встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, з урахуванням місцевих умов і має бути не рідше, ніж указано у відповідних розділах Правил для електрообладнання загального призначення.
Випробування проводяться у відповідності до вимог і норм, указаних у цих Правилах і в інструкціях заводів-виробників.
15.1.17. Електричні випробування у вибухонебезпечних зонах дозволяється проводити тільки вибухозахищеними приладами, призначеними для відповідних вибухонебезпечних середовищ, а також приладами, на які є висновки організації, що проводить випробування.
Дозволяється проводити випробування безпосередньо у вибухонебезпечних зонах приладами загального призначення за відсутності вибухонебезпечних сумішей або вмісту їх у межах установлених норм і неможливості утворення вибухонебезпечних сумішей під час проведення випробувань та за наявності письмового дозволу на вогневі роботи у цій зоні.
Дозволяється випробовувати вибухозахищене електрообладнання, крім електрообладнання з видами вибухозахисту «іскробезпечне електричне коло» і «підвищена надійність проти вибуху» або з вибухозахистом виду «є» за ГОСТ 22782.7-81, ( розділII, п.10) , приладами загального призначення, установленими в розподільчих пристроях, розташованих в приміщеннях без підвищеної небезпеки, за відсутності письмового дозволу на вогневі роботи і за умови, що всі вузли електрообладнання, які утворюють вибухозахист, зібрані.
15.1.18. На електроустановки, розташовані у вибухонебезпечних зонах класів 21 і 22, поширюються також вимоги, викладені в пунктах 15.1.20 – 15.1.27. глави XV цих Правил.
15.1.19. Розподільчі пристрої, підстанції, трансформаторні пункти та інші приміщення електричних установок слід очищати від пилу і волокон у терміни, обумовлені місцевими умовами, але не рідше 2 разів на рік.
15.1.20. Внутрішні і зовнішні поверхні електрообладнання і електропроводів слід очищати від пилу і волокон з регулярністю, що визначається місцевими умовами. Особливу увагу слід звертати на запобігання накопиченню пилу і волокон на нагрітих поверхнях.
15.1.21. Очищувати електрообладнання і електропроводки від пилу і волокон належить шляхом відсмоктування. Допускається очищення стисненим повітрям за допомогою шланга з гумовим наконечником за наявності пересувної пиловідсмоктувальної установки, складеної з вибухозахищеного вентилятора і фільтра на напірному боці вентилятора.
Всмоктувальний бік вентилятора слід виконувати у вигляді ємності, яка кріпиться під обладнанням, що очищається.
15.1.22. Пил і волокна в середині електрообладнання слід прибирати в терміни, указані в інструкціях підприємства, але не рідше:
— двох разів на рік — для електричних машин, конструкція яких зумовлює іскріння (машини постійного струму, колекторні тощо);
— один раз на три місяці — для електрообладнання, установленого на механізмах, що зазнають у процесі експлуатації трясіння, вібрації тощо;
— один раз на рік — для іншого електрообладнання.
15.1.23. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини та ін.) і лампи всіх видів освітлення слід очищати в терміни, обумовлені інструкціями підприємства, але не рідше :
— чотирьох разів на місяць — у приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу або волокон;
— двох разів на місяць — у приміщеннях з незначними виробничими виділеннями пилу або волокон;
— двох разів на рік — у разі зовнішнього установлення.
15.1.24. Систему припливно-витяжної вентиляції слід включати раніше, ніж електрообладнання, а відключати — після його відключення, ця система повинна мати блокування, яке не допускає включення електрообладнання в разі, якщо вентилятор зупинено.
15.1.25. До ремонту вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли, навчання , перевірку знань з нормативно правових актів з охорони праці, технічноі експлуатаціі, пожежноі безпеки а також інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання. про що робиться відповідний запис у посвідченні про перевірку знань.
послідовності, яку вказано в заводській інструкції з монтажу та експлуатації цього обладнання.
Кабелі живлення, від’єднані на час зняття електродвигунів у ремонт, слід захищати від механічних пошкоджень. Під час розбирання вибухонепроникних оболонок електрообладнання не допускається наявність вогню, забороняється палити, має використовуватися інструмент, що виключає утворення іскор.
15.1.26. У разі проведення ремонтних робіт в умовах тісноти, можливій загазованості, у тому числі в середині технологічних апаратів, освітлення, як правило, слід забезпечувати за допомогою переносних вибухозахищених акумуляторних світильників у відповідному до середовища виконанні або переносних світильників у вибухобезпечному виконанні, що відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів.
15.1.27. Пристрої для підключення пересувного і переносного електрообладнання слід розташовувати поза вибухонебезпечними зонами. Рівень вибухозахисту такого електрообладнання має відповідати класові вибухонебезпечної зони.
Дата добавления: 2014-12-01 ; просмотров: 5084 ; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ
Источник
